банки даних

Розвиток обчислювальної техніки й поява ємних запам'ятовувальних пристроїв прямого доступу обумовило інтенсивна розбудова автоматичних та автоматизованих систем різного призначення і масштабу, насамперед помітна у області бізнес-додатків. Такі системи працюють із великими обсягами інформації.


Іншими напрямами стали, з одного боку, системи управління фізичними експериментами, забезпечують сверх оперативну обробку у реальному масштабі часу величезних потоків даних від датчиків, з другого – автоматизовані бібліотечні інформаційно-пошукові системи. Це й призвело до появи нової інформаційної технології інтегрованого збереження і обробки даних – концепції баз даних, основу якої лежить надання обробній програмі із усіх збережених даних лише з тих, що їй необхідні, й у формі, необхідної цієї програмі.


Банк даних (>БнД) - це система спеціально організованих даних, програмних, мовних, організаційних і технічних засобів, виділені на централізованого накопичення та колективного багатоцільового використання даних.


Бази даних (>БД) - це іменована сукупність даних, яка відображає стан об'єктів та його відносини у аналізованої предметної області. Характерною рисою баз даних є сталість: дані постійно нагромаджуються і використовуються; склад парламенту й структура даних, необхідні розв'язання тих чи інших прикладних завдань, зазвичай постійні і стабільні у часі; окремі або навіть всі елементи даних можуть змінюватися – але це є прояви сталості – стала актуальність.


Систему керування базами даних (>СУБД) – це сукупність мовних і програмних засобів, виділені на створення, ведення та Постійної спільної використанняБД багатьма користувачами.


Іноді у складі банку даних виділяють архіви. Підставою при цьому є особливий режим використання даних, коли тільки п'яту частину даних перебуває під оперативним управліннямСУБД. Решта дані зазвичай розміщуються на носіях, оперативно не керованихСУБД. Одні говорили і самі дані у різні моменти часу можуть входити як і бази даних, і у архіви. Банки даних можуть мати архівів, але вони є, то склад банку даних може входити і системи управління архівами.


Ефективне управління зовнішньої пам'яттю є основний функцієюСУБД. Ці зазвичай спеціалізовані кошти настільки важливі з погляду ефективності, що з їхню відсутність система просто більше не зможе виконувати деякі завдання вже з того, що й виконання займатиме занадто чимало часу. У цьому жодна з цих спеціалізованих функцій, як побудова індексів,буферизация даних, організація доступу і оптимізація запитів, перестав бути видимої для користувача і відданість забезпечує незалежність між логічним і фізичним рівнями системи: прикладної програміст ні писати програми індексування, розподіляти пам'ять на диску тощо. буд.


Розвиток теорії та практики створення інформаційних систем, заснованих на виключно концепції баз даних, створення уніфікованих методів і коштів організації та пошуку даних дозволяють зберігати і дозволяють опрацьовувати інформацію про дедалі об'ємніших об'єктах та його взаємозв'язках, забезпечуючи багатоаспектні інформаційні потреби різних користувачів. Найвища вимога, які пред'являються банкам даних, можна сформулювати так:


Багаторазове використання даних: користувачі повинен мати можливість вільно використовувати дані по-різному.


Простота: користувачі повинен мати можливість легко відчути й зрозуміти, які дані є у їхньому розпорядженні.


Легкість використання: користувачі повинен мати можливість здійснювати (процедурно) простий доступом до даним, у своїй складнощі доступу до даних би мало бути приховані про систему управління базами даних.


Гнучкість використання: звернення до даних чи його пошук має здійснюватися з допомогою різних методів доступу.


Швидка обробка запитів на дані: запити на дані, повинні оброблятися з допомогоювисокоуровневого мови запитів, Не тільки прикладними програмами, написаними з єдиною метою обробки конкретних запитів.


Мова взаємодії кінцевих користувачів і системи має забезпечити кінцевим користувачам можливість отримання даних без використання прикладних програм.


База даних – це основа майбутньої нарощування прикладних програм: бази даних мають забезпечувати можливість швидкою і дешевої розробки нових додатків.


Збереження витрат розумової праці: існуючі програми розвитку й логічні структури даних нічого не винні бути іншим із внесенням змін - у базі даних.


Наявність інтерфейсу прикладного програмування: прикладні програми повинен мати можливість це й ефективно виконувати запити на дані; програми мали бути зацікавленими ізольованими розміщення файлів та способів адресації даних.


>Распределенная обробка даних: система повинна функціонувати у умовах обчислювальних мереж, і забезпечувати ефективний доступ користувачів до будь-яких даним розподіленоїБД, розміщеними у будь-якій точці мережі.


>Адаптивность і розширюваність: база даних мусить бутинастраиваемой, причому настроювання має викликати перезапису прикладних програм. З іншого боку, поставлений зСУБД набір визначених типів даних може бути расширяемим – у системі повинні матись кошти на визначення нових типів й не бути відмінностей у використанні системних і звільнення певних користувачем типів.


Контроль за цілісністю даних: система має здійснювати контроль помилок у цих і виконувати перевірку взаємного логічного відповідності даних.


Відновлення даних після збоїв: автоматичне відновлення без втрати даних транзакції. Що стосується апаратних чи програмних збоїв система повинна повертатися до певного узгодженим стану даних.


Допоміжні гроші мають дозволяти розробникові чи адміністратору бази даних передбачити й оптимізувати продуктивність системи.


Автоматична реорганізація, і переміщення: система мають забезпечувати можливість переміщення даних чи автоматичну реорганізацію фізичної структури.


Компоненти банку даних


Визначення банку даних передбачає, що зфункционально-организационной погляду банк даних є складноючеловеко-машинной системою, що включає у собі все підсистеми, необхідних надійного, ефективного і тривалого у часі функціонування.


У структурі банку даних виділяють такі компоненти:


· Інформаційна база;


·Лингвистические кошти;


· Програмні кошти;


· Технічні кошти;


·Организационно-административние підсистеми і нормативно-методичне забезпечення.